Діяльність «Об'єднання ромських жінок «Голос Ромні» в умовах війни

Благодійні вечори, вивчення потреб ВПО та надання гуманітарної допомоги: як змінилася діяльність громадської організації «Об'єднання ромських жінок «Голос Ромні»? 

24 лютого докорінно змінило життя не лише всіх українців та українок, а також і напрями громадської діяльності. Практично в один день тренінгові зали змінилися на укриття, лекції про права жінок – на сигнал повітряної тривоги, а символічні подарунки з курсів – на набори гуманітарної допомоги. Ми поспілкувалися з засновницею громадської організації «Об'єднання ромських жінок «Голос Ромні» Анжелікою Бєловою. Про потреби ромських родин, допомогу громадських організацій, а також травми, які отримують біженці – далі в матеріалі. 

З початку повномасштабного вторгнення ваша організація надає допомогу ромським родинам із Запоріжжя та внутрішньо переміщеним людям з інших регіонів. Яка це допомога та хто допомагає її надавати?

Ми отримали підтримку від Фонду “Памʼять, відповідальність і майбутнє” (EVZ) для надання гуманітарної допомоги ромам Запорізької, Дніпропетровської, Херсонської областей. Так ми змогли роздати їм продуктові набори та ліки. Крім того, вдалося організувати евакуаційний автобус для 34 людей із Запоріжжя до Бремену (Німеччина). 

Фонд MADRE надав фінансову допомогу для закупівлі гігієнічних засобів та харчування для дітей. Продуктові набори ми надавали родинам, які потрапили в складні життєві обставини – це в Запоріжжі, Кривому Розі та Херсоні. Це вдалося зробити завдяки комунікації з волонтерами, які поставляють допомогу в окуповані території, прифронтові зони.

Міжнародний фонд «Відродження» надав підтримку для надання гуманітарної допомоги – продуктових наборів, ліків, гігієнічних засобів – ромам Запоріжжя та ромам з числа ВПО.

Загалом, скільком людям за цей час вдалося надати підтримку?

За чотири місяці діяльності ми допомогли близько 3500 людей – це завдяки фінансовій підтримці донорів та безперервній роботі команди, яка працює над залученням коштів та координаторам, які працюють на місцях.

А інформаційну діяльність ведете?

Так, ми також розповсюджуємо інформацію про порядок отримання статусу ВПО, реєстрацію пошкоджень майна внаслідок військових дій, отримання гуманітарної та грошової допомоги від міжнародних фондів, порядку перетину кордону тощо. Незабаром ромській громаді Запоріжжя будуть доступні юридичні консультації для оформлення необхідних довідок та документів. 

На початку червня ви провели опитування щодо потреб родин внутрішньо переміщених ромів, які нині перебувають у Запоріжжі. Про що воно було та які результати?

Ми опитали людей з Луганської, Донецької та Запорізької областей. Виявили, що є проблеми з виплатами – на той момент серед 140 людей, лише 2 родини отримали виплати ВПО. Ці люди з квітня чекають на фінансову допомогу. 

Наступним важливим питанням було надання житла або місця у шелтері. Ніхто з опитаних тоді не отримав житла – у Запоріжжі шелтери та прихистки переповнені. 

З працевлаштуванням ситуація також не втішна: тоді жодна людина не була працевлаштована. Вони шукають підробітки, а жінки з маленькими дітьми не можуть працевлаштуватися через закриті по всьому місту дитячі садочки. 

Крім того, доступ дітей до дистанційної освіти обмежений через відсутність технічних засобів. Лише третина опитаних мали гаджети, за допомогою яких дитина могла відвідувати уроки онлайн. 

Відтак, ми звернулися до Мінсоцполітики, Міністерства інфраструктури України, МОН та Міністерства економіки України, і запропонували їм варіанти розвʼязання цих проблем.

Розкажіть, будь ласка, а поза Україною ваша діяльність триває? Якщо так, то на що вона спрямована?

Для нас є важливою робота на міжнародному рівні. Йдеться про адвокацію прав українців, які були вимушені покинути країну та шукати прихисток в європейських країнах. А також ми займаємося висвітленням війни в Україні після безпрецедентного повномасштабного вторгнення росії в Україну. 

У всіх міжнародних виступах з 24 лютого ми наголошуємо на тому, що Україна зараз бореться за демократію та права людини у кожній країні світу, втрачаючи щодня 100-200 захисників, втрачаючи цивільне населення. 

Тому зараз кожна країна має показати свою проактивну солідарність з Україною та українським народом через надання прихистку українцям, постачання зброї та амуніції для захисників, постачання гуманітарної допомоги в Україну, а також постійне висвітлення подій в Україні та потреб українців. 

Ви ще й ЗСУ допомагали. Як саме та чим?

З першого дня повномасштабної війни наша організація активно шукала способи підтримки українців. У квітні, в Будапешті, разом з ромською активісткою з України Олександрою Коряк, ми провели благодійний вечір. Його організувала Вікторія Скворчинська – дівчина, яка живе в Будапешті та вірить у перемогу України. Ми готували традиційні українські смаколики та пригощали ними відвідувачів. Тоді нам вдалося зібрати понад 110 тисяч гривень та закупити 10 бронежилетів, 100 турнікетів, 10 ремінно-плечових систем для наших захисників із ЗСУ, які воюють на передовій. 

Фонд EVZ надав кошти для закупівлі захисного одягу – 7 шоломів, 10 бронежилетів для наших захисників. 

Ми також зв’язалися із фондом Олега Шураєва «1К» (Литва), який надіслав тепловізор, 5 біноклів, 5 ліхтариків та тактичні рукавиці. Неможливо передати відчуття, коли ти особисто передаєш допомогу тим, хто охороняє твій сон та кожного дня ризикує своїм життям. Хлопці завжди радіють будь-якій допомозі. Зараз 110 ТРО, які безпосередньо кожного дня ведуть бойові дії з ворогом, потребують автівки, тому у свій день народження я відкрила так звану «Банку» – збір коштів на авто. Кожен охочий може долучитися – 5, 10 гривень мають значення. https://send.monobank.ua/jar/8Xoz1GF6Cd 

Авто на передовій вирішує дуже багато, хлопці більш мобільні та швидко реагують у небезпечній ситуації – підвезти набої, відвезти пораненого з поля бою тощо.

На завершення таке питання. Ви, ймовірно, чули багато різних історій, які довелося пережити людям. Розкажіть, яка вразила найбільше? 

Дві ромські родини з Михайлівки, яка наразі окупована, три доби їхали до Запоріжжя. Вирішили поїхати, бо обстріли поруч неможливо було вже чути, діти боялися. У родині девʼятеро дітей, всі проживають в одному невеличкому будинку. 

В одного з дітей діагностовано клишоногість, у Запоріжжі йому зробили одну операцію безкоштовно, інша запланована за тиждень. Два тижні тому у родині народилася дівчинка. Я пишаюся мужністю цих людей, які прийняли складне рішення та здолали складний шлях до безпечнішого місця для своєї родини. 

Такі історії мотивують працювати більше, розробляти програми довгострокової допомоги, аби у кожної родини була можливість жити в хороших умовах.

Це дуже надихаюча історія. Проте напевно є і сумні…

Так, інша історія стосується фільтраційних таборів. Я бачу у інформаційному просторі, що про це мало кажуть, проте це важливо висвітлювати. Про це мені розповіла колега, яка приймає кожен день біженців з України, яким довелося евакуюватися через Росію. 

У фільтраційних таборах в одній кімнаті жінка одними рукавицями оглядає 15-20 жінок, яких перед цим змушують роздягатися догола. Травму, яку отримують жінки після подібних ситуацій ми можемо собі лише уявити.

Для мене ця історія ще раз доводить, що у цій війні є не тільки президент росії, який віддав наказ знищити Україну та українців, але й абсолютно божевільні, обділені моральними, загальнолюдськими принципами люди-виконавці на всіх рівнях – росіяни.

Дякую за щирість, і що поділилися цими історіями. До речі, чи потрібна вам допомога волонтерів, якщо хтось хоче долучитися? 

Волонтери дуже необхідні, ми постійно залучаємо допомогу від партнерів. Для формування списків отримувачів, наборів, розповсюдження допомоги необхідні волонтери. Звернутися можна написавши у групі NGO «Association of Roma women «Voice of Romni» https://www.facebook.com/groups/voiceofromni, у особисті повідомлення мені https://www.facebook.com/AngellikaLacho/ або на пошту golosromni@gmail.com.